Роздивитися картини й ознайомитися з пам’ятками Давнього Галича: в Івано-Франківську розробили віртуальний тур Галереєю-музеєм Михайла Фіголя. Його створив студент Університету Короля Данила Богдан Мельничук.
Попрацювати з оцифруванням галереї відомого художника Михайла Фіголя Богдан Мельничук вирішив у межах своєї дипломної роботи. Озброївшись фотоапаратом, штативом і світлом, студент не одну годину провів у музеї. Працював за методом 3D Gaussian Splatting. Перепробував різні варіанти, створив декілька чернеток, перш ніж отримав потрібний результат.
«Про цей метод сканування я дізнався раніше, але саме завдяки дипломній роботі почав вивчати його глибше і побачив величезний потенціал для архітектури. На відміну від класичної фотограмметрії, він не будує жорсткий каркас, а заповнює простір “мазками пензля” – тривимірними гаусіанами. Це й робить моделі такими реалістичними», – каже Богдан Мельничук.
Галерея-музей розташована в Івано-Франківську, на вулиці Фiголя, 2в. У ній – близько 40 робіт Михайла Фіголя: монументальні твори на історичну тематику, серія графіки «Володарі», портрети, карпатські пейзажі, а також археологічні пам’ятки часів Давнього Галича. За оцифрування саме цього об’єкта науковці вирішили взятися задля популяризації культурної спадщини.
«Важливо, щоб студентські наукові дослідження мали практичне значення. Тож виникла ідея застосувати метод сканування для популяризації творчості українських художників. Віртуальні тури галереями зараз дуже поширені, адже переглянути їх можна з будь-якої точки світу. Для наукових пошуків це надзвичайно важливо, оскільки розширює простір для досліджень», – каже доцент кафедри архітектури та будівництва УКД Андрій Савчук.
Оглянути галерею у 3D-форматі можна за лінком: https://superspl.at/scene/3cc161ff
Довідково: Михайло Фіголь (1927-1999) – український живописець та науковець, автор багатьох досліджень про мистецтво України та інших країн. Як художник працював у різних техніках і жанрах. Ключовою темою у його творчості та наукових пошуках був Давній Галич, історією якого М.Фіголь зацікавився ще в дитинстві, надихнувшись археологічною експедицією Ярослава Пастернака в Крилос. Лише в незалежній Україні за рік до смерті Михайло Фіголь зміг захистити докторську дисертацію «Мистецтво стародавнього Галича».
