Finnish architect, environmental artist, architectural theorist, biourbanist, social theorist, writer and professor of architecture.
He is the Vice-President of the International Society of Biourbanism and principal of the independent cross-disciplinary research centre ‘Ruin Academy’ in Taipei and Taitung and Artena in cooperation with the Aalto University’s Sustainable Global Technologies Centre.
In 2003 he established the multi-disciplinary design and innovation office ‘Casagrande Laboratory’ and Since 2017 has taught as professor at the Bergen School of Architecture and formed WEAK! with Hsieh Ying-chun and Roan Ching-yueh.
Casagrande is the laureate of the European Prize for Architecture 2013, Committee of International Architecture Critics CICA Award 2013 for conceptual and artistic architecture and UNESCO & Locus Foundation’s Global Award for Sustainable Architecture 2015. (Manchester School of Architecture, 2021)
Over a few years, Casagrande has bought together experts from the disciplines of architecture, urban planning, art, sociology, and science and has successfully conceptualized the Third Generation City, Ultra Ruin and Urban Acupuncture, prophesizing a future for architecture that is based upon profound local knowledge. At the end of the project, he will use insect architecture, recycled buildings, ancient literature, and demolished leftovers as a ruin to coexist with nature. (European Centre of Architecture, 2013)
Фінський архітектор, художник, архітектури теоретик, біурбаніст, соціальний теоретик, письменник і професор архітектури.
Віце-президент Міжнародного товариства біурбанізму та директор незалежного міждисциплінарного дослідницького центру «Академія руїн» у Тайбеї, Тайтунг і Артена у співпраці з Центром сталих глобальних технологій Університету Аалто.
У 2003 році він заснував мультидисциплінарне бюро дизайну та інновацій «Лабораторія Касагранде», а з 2017 року викладає як професор у Бергенській школі архітектури та заснував WEAK! разом із Сьє Йін-чуном та Роаном Чінг-юе.
Касагранде є лауреатом Європейської премії з архітектури 2013 року, премії Комітету міжнародних архітектурних критиків CICA Award 2013 за концептуальну та художню архітектуру та Глобальної премії ЮНЕСКО та фонду Locus за сталу архітектуру 2015 року. (Манчестерська школа архітектури, 2021)
За кілька років Касаґранде об'єднав експертів з архітектури, міського планування, мистецтва, соціології та науки і успішно концептуалізував «Місто третього покоління», «Ультраруїни» та «Урбаністичну акупунктуру», пророкуючи майбутнє архітектури, що базується на глибокому знанні місцевої специфіки. Наприкінці проекту він використає архітектуру комах, перероблені будівлі, стародавню літературу та знесені залишки як руїни, щоб співіснувати з природою. (Європейський центр архітектури, 2013)
