28 серпня в Університеті Короля Данила відбувся практичний тренінг для гарантів освітніх програм, зосереджений на сучасних підходах до аналізу, оцінювання ефективності та стратегічного управління освітніми програмами.
Захід об’єднав гарантів освітніх програм навколо спільного завдання – сформувати цілісне бачення освітньої програми, яка має не лише відповідати встановленим вимогам, а й враховувати потреби здобувачів освіти, роботодавців і ринку, мати належне ресурсне забезпечення та зрозумілу перспективу розвитку.
Під час відкриття тренінгу проректори університету представили ключові зміни та пріоритети роботи на 2026–2027 навчальний рік. Окрему увагу зосередили на важливості доказовості управлінських рішень, якості документування та відповідальності за інформацію, яка використовується під час функціонування та оцінювання освітніх програм.
Важливою частиною тренінгу стала презентація чекліста для комплексного аналізу освітніх програм. Його логіка побудована таким чином, щоб допомогти гарантам і групам забезпечення програм системно оцінювати їхній стан, виявляти ризики, визначати сильні сторони та формувати конкретні управлінські рішення.
Практична частина заходу була організована у форматі «Світового кафе 5×5». Учасники працювали у п’яти командах і послідовно аналізували п’ять умовних освітніх програм. Такий формат дав змогу учасникам побачити різні типи освітніх програм, зіставити підходи до їхнього оцінювання та спільно напрацювати можливі рішення.
Команди послідовно опрацювали п’ять ключових блоків. Перший блок – попит, набір і фінансова життєздатність. Присутні аналізували, наскільки освітня програма відповідає потребам ринку та чи має достатньо стійку економічну модель. Другий блок – контингент, утримання та задоволеність. У центрі уваги — питання залучення та утримання здобувачів освіти, а також якості їхнього освітнього досвіду. Третій блок – зміст, результати навчання і працевлаштування. Учасники визначали, наскільки освітня програма створює реальну освітню та професійну цінність для здобувачів і забезпечує результати, затребувані у професійній діяльності. Четвертий блок стосувався кадрового, ресурсного та цифрового забезпечення. Його завданням було оцінити спроможність університету стабільно виконувати заявлені програмою освітні зобов’язання та забезпечувати відповідні умови для її реалізації. Фінальний, п’ятий блок – класифікація, «червоні прапорці» та управлінські рішення. На цьому етапі команди визначали, який режим управління потрібен конкретній освітній програмі, які ризики потребують першочергової уваги та хто персонально має відповідати за реалізацію визначених дій.
Особливістю роботи стало те, що учасники не обмежувалися виявленням проблем. Для кожної пріоритетної дії необхідно було визначити конкретного відповідального, можливий KPI та строк виконання. Окремо команди відповідали на запитання про те, що ми припиняємо, спрощуємо, автоматизуємо або передаємо, щоб вивільнити ресурс для нового завдання.
Такий підхід дозволяє перейти від переліку проблем до конкретної управлінської роботи. Адже саме наявність відповідального, визначеного показника та терміну реалізації робить рішення практичним і таким, що піддається контролю.
За результатами роботи кожна команда презентувала своє бачення програми: її класифікацію, основні ризики, три найсильніші докази, найвагоміший контраргумент, портфельне рішення та строк повторного перегляду. Серед можливих управлінських рішень були масштабування, оптимізація, стратегічна підтримка, перезапуск, об’єднання або припинення програми.
Окремий практичний результат тренінгу – збір пропозицій щодо вдосконалення самого чекліста. Учасники мали можливість визначити, які його індикатори потребують додаткового обговорення, а які показники доцільно додати. Також у робочих матеріалах передбачено визначення конкретних виконавців і співвиконавців за окремими напрямами та можливих KPI для них. Напрацьовані матеріали будуть додатково проаналізовані.
Таким чином, тренінг став не лише навчальним заходом, а й робочим майданчиком для спільного формування нового підходу до управління освітніми програмами.
«Освітня програма має бути об’єктом постійного управлінського аналізу — із чітким розумінням попиту, контингенту, якості освітнього досвіду, результатів навчання, працевлаштування, кадрових і ресурсних можливостей, ризиків та перспектив розвитку», – зазначив Любомир Ілин – проректор із забезпечення якості освіти та цифрової трансформації.
«Тренінг для гарантів показав перехід від реагування на окремі проблеми освітніх програм до системного управління програмою на основі даних і доказів. Для університету – це можливість формувати портфель освітніх програм, який відповідає стратегічним цілям, потребам здобувачів освіти та запитам зовнішнього середовища», – зауважила Наталія Гавадзин – директорка Центру внутрішнього забезпечення якості вищої освіти.
Практична робота продовжується. Наступним кроком стане опрацювання висловлених пропозицій, удосконалення інструментів аналізу та визначення конкретних відповідальних за реалізацію пріоритетних дій.
