Сьогодні минає 12 років, як відійшов у засвіти отець Іван Михайлович Луцький – перший ректор Університету Короля Данила, доктор юридичних наук, професор, академік, доктор права, доктор філософії, доктор канонічного права, відмінник освіти України, адвокат, митрофорний протопресвітер.

7 березня 1949 року в Боднарові, що на Калущині, у небагатій, однак глибоко духовній та патріотичній сім’ї народився отець Іван Луцький. Виховувався в щирих віровідчуттях любові до Бога, ближніх та до України.

У 1970 році тоді ще юнак вступає до духовної семінарії. Згодом, здобувши вищу освіту та пізнавши мудрість богослов’я, працює на духовній ниві: спочатку дияконом, а невдовзі й священником, проте повсякчас прагне світської освіти, тому в 1996 році закінчує Український вільний університет у Мюнхені, здобувши вчений ступінь доктора філософії. Пізніше сферою своїх наукових зацікавлень обирає юриспруденцію і навчається у Харківській національній академії імені Ярослава Мудрого та Міжнародному науково-технічному університеті в Києві.

Викладаючи теологічні дисципліни та основи права в Івано-Франківській духовній семінарії УГКЦ і Західноукраїнському економіко-правничому університеті, отець Іван мріє про власний навчальний заклад. Іван Михайлович завперш прагне зробити якісну освіту доступною кожній талановитій дитині незалежно від її соціального статусу. У 1997 році заповітна мрія здійснюється: він засновує Івано-Франківський інститут права, економіки та будівництва, згодом – Івано-Франківський університет права імені Короля Данила Галицького, та стає його першим ректором.

Промисел любові отця Івана Луцького в церкві Святого Йосифа Обручника («на Гірці»)

Ставши священником, своє служіння та душпастирську працю отець Іван розпочинає на Тлумаччині, а пізніше – у церкві Святого Йосифа Обручника («на Гірці»), що в Івано-Франківську. Там передає любов до Бога людям, допомагаючи всім, хто звертається до нього за порадою та підтримкою. Він повсякчас поряд зі своїми парафіянами в будь-якій складній життєвій ситуації, відкритий до розмов та жертовний для довколишніх.

Отець не тільки виконував свої духовні обов’язки, але й приділяв значну увагу відновленню храмів на Прикарпатті. Зокрема, за сприяння Івана Михайловича в храмі «на Гірці», де він служив, було здійснено ремонт, реконструкцію фасаду, позолоту купола. Для отця завжди важливою була парафія та її потреби. Він розумів, що храм – це серце громади. Адже для кожного вірянина церква – місце сили, духовної віднови, спокою та пізнання. Розуміючи духовну цінність храму, отець завжди докладав максимальних зусиль, аби підтримувати світлий та чистий образ церкви, облагороджуючи та відновлюючи її. Допомагаючи матеріально та фізично, отець Іван створював не лише комфортні умови для богослужінь, а й формував в храмі теплу атмосферу. Його навчання, поради, проповіді й досі пам’ятають в церкві Святого Йосифа Обручника. Отець Іван був провідником та духовним наставником для багатьох людей.  
 
«Ora et labora» – молися і працюй

Часто від отця Івана можна було почути вислів латиною «Ora et labora» («Молися і працюй»). Ці слова, мабуть, і певний девіз, і джерело натхнення, і життєве правило, яким керувався Іван Михайлович. Він вважав, що молитва та праця є невід'ємними при виконанні будь-якої роботи. Молитися та працювати отець навчав й інших людей, переконуючи, що навіть найскладніші завдання можуть бути досягнуті, якщо поєднувати духовність із наполегливістю. 

Іван Михайлович багато працював над собою, розвивався як в духовній, так і в освітній сфері, ніколи не зупинявся на досягнутому.

Викладаючи теологічні дисципліни та основи права в Івано-Франківській духовній семінарії УГКЦ і Західноукраїнському економіко-правничому університеті, отець загоряється задумом створити власний навчальний заклад –  заклад, який забезпечував би доступну високоякісну освіту, сформовану на принципах християнської моралі: простір, де студент мав би можливість навчатися в хороших умовах та здобувати відмінні та ефективні знання саме в Україні, а не поневірятися світами.

У 1997 році Іван Михайлович Луцький здійснив свою мрію і заснував Приватний вищий навчальний заклад «Івано-Франківський інститут права, економіки та будівництва», ставши його першим ректором. Університет розпочав свою діяльність з орендованого приміщення площею 500 квадратних метрів, де за чотирма спеціальностями навчалися близько трьохсот студентів. У 2007 році університет перейменований в Івано-Франківський університет права імені Короля Данила Галицького. Після смерті першого ректора справу всього його життя продовжили діти: Андрій, Мирослав та Наталія Луцькі.

З травня 2017 року офіційна назва закладу – Університет Короля Данила. З цього часу він і далі динамічно розвивається, відкриваючи нові спеціальності. Наразі в УКД близько 50 освітніх програм, серед яких філологія, право, дизайн, фінанси, банківська справа та інші.
 
Фонд імені отця Івана Луцького

Втілення мрії отця Івана Луцького – відкриття університету – не тільки його особисте досягнення, а й поступ у житті людей довкола. Завдяки старанням, роботі та наполегливості Івана Михайловича тисячі молодих людей мали можливість здобути високоякісну освіту, розвинути свої професійні та особистісні якості й стати гідними громадянами нашої держави.

Здійснення задуму отця Івана Луцького – успішна історія, яка твориться й досі. Достойну справу батька продовжують діти, щораз розширюючи освітні горизонти та можливості УКД.

Зараз ж Університет Короля Данила вшановує пам'ять свого засновника та першого ректора через функціонування Фонду отця Івана Луцького. Головною метою діяльності фонду є надання грантів на безкоштовне навчання, усебічна підтримка обдарованої молоді, створення умов для її творчого зростання, розвитку і реалізації здібностей талановитих дітей.