У світі блогерства, соцмереж і шаленого виру інформації журналістика залишається провідником, який дозволяє уникнути пастки дезінформації і відрізнити правду від брехні. З розвитком сучасних технологій ця професія трансформувалася, проте не втратила актуальності в суспільстві. Це підтверджують і випускники Університету Короля Данила, які успішно реалізували себе в медіа. Про те, як під час вступу вирішила йти за мрією та який шлях для професійної самореалізації подолала, розповідає випускниця УКД, журналістка онлайн-медіа «Місто» Христина Савчин. 

Навчання в УКД: заняття, волонтерство і тепла атмосфера

Про роботу в медіа Христина Савчин замислилася безпосередньо перед вступом до університету у 2016 році. Пригадує, як родичі порадили Університет Короля Данила, і в переліку спеціальностей увагу тодішньої абітурієнтки привернула спеціальність «Журналістика». 

«Я подавалася в інші університети на “Облік та оподаткування”, “Фінанси і кредит”. Але потім побачила, що в УКД є журналістика, і зацікавилася. Подала заяву, мене запросили на творчий конкурс. Я добре виконала завдання, і це додало мотивації. А вже вдома вирішувала, куди подавати документи. На фінансову спеціальність пройшла на бюджет в інший виш і думала, що, мабуть, піду туди – щоби вигідніше для сім’ї. Але тато запитав, чи готова я працювати з цифрами, знайшов підхід, і все ж я обрала журналістику», — пригадує Христина Савчин. 

Про свій вибір дівчина не пошкодувала. Каже, заняття були цікавими: теорія тісно перепліталася з практикою. 

«Ми вчилися писати статті, аналізували заголовки й ліди, працювали з камерою і мікрофоном, записували опитування на “стометрівці”. Це було дуже стресово, тому що до цього ніхто з групи такого досвіду не мав. Але пізніше дуже знадобилося в роботі – тепер мені легше підходити до людей і запитувати їхню думку», — каже Христина. 

Окрім навчання, розповідає медійниця, брала активну участь у житті університету, волонтерила. 

«Ми допомагали під час проведення великих університетських заходів, поширювали інформацію про них, і це теж класний досвід. На цих подіях спілкувалися з учасниками, дізнавалися цікавинки з різних професій. Це допомагає потім у роботі, тому що журналіст не пише тільки на одну тематику. Потрібно постійно бути залученим», — розповідає Христина Савчин. 

Також журналістка відзначає теплу атмосферу, у якій минули її студентські роки. 

«У нас були класні викладачі – усі різні, але кожен запам’ятався, бо мав чудовий підхід, щоб ми краще сприймали матеріал. Куратор групи – мегакрутий – завжди допомагав, підтримував і смішив. І загалом обстановка в університеті тепла, приємна. Завжди можна було перед друзями похвалитися, що в тебе класний, комфортний, сучасний університет. А булочки в їдальні на першому поверсі памʼятаю дотепер. Коли приходжу в університет, завжди йду туди», — пригадує Христина Савчин. 

На другому курсі вона вже працювала в медіа «Бріз». Перший репортаж зробила із «Дня професій» в УКД. А через деякий час студентку запросили працювати в онлайн-медіа «Місто», і це стало початком професійного шляху, який триває вже сьомий рік. 

Які навички та знання потрібні журналістові?

У редакції про Христину Савчин лише схвальні відгуки: досвідчена, уміє швидко думати та працювати, тож доручити їй можна будь-яке завдання. 

«Христина завжди має 10 ідей для унікальних, неординарних матеріалів. Дуже швидко розміщує новини, уміє зацікавити читача, запропонувати оригінальний заголовок. Комунікабельна, їй легко знаходити спільну мову з людьми. Тобто володіє всіма якостями, які необхідні журналісту», — відзначає головна редакторка онлайн-медіа «Місто» Слава Угринюк. 

За її словами, журналісти після університету вже мають базу і розуміння, як побудувати матеріал. Для початківця важливо також орієнтуватися в суспільному житті, розуміти, як працює місцеве самоврядування та органи державної влади, відрізняти депутатів і чиновників. Та головне – допитливість, бажання досліджувати, працювати і розвиватися у сфері журналістики. 

«Я можу навчити технічно, але бажання – це дуже важливо. Практичні навички набути можна, але, якщо немає натхнення та журналістського ентузіазму і драйву, тоді вже важча ситуація. Як правило, такі люди рідко залишаються», — переконана Слава Угринюк. 

Також для журналіста нині важливими є цифрові навички, уміння зняти й змонтувати відео, працювати з різними платформами. А вирушаючи на співбесіду в медіа, претендент повинен ознайомитися з його матеріалами та редакційною політикою. 

«Якщо ви хочете справити хороше перше враження, то варто подивитися, куди ви йдете працевлаштовуватися, зайти на сайт, переглянути, які там новини, стиль. Та, мабуть, найцінніше для кожного редактора — коли люди мають ідеї, — каже Слава Угринюк. — Крім того, не варто (принаймні в перші тижні стажувань) сперечатися з редактором. Якщо не знаєте, як щось зробити, краще це визнати й спитати поради. Звісно, пізніше, з досвідом, уже можна переконати керівника, що ось так буде краще, але на початку не слід». 

Чи потрібна журналістові фахова освіта?

Дискусія про необхідність вищої освіти дісталася і сфери журналістики. Але фахівці галузі запевняють: це must have, бо університетську базу практично нічим не замінити. 

«Я не згідна з тим, що вища освіта не потрібна. Бо, якщо людина неосвічена, вона не має світогляду, не може зрозуміти різні процеси. Хіба що вона живе в академічній родині й може розвиватися дома. Інакше це неможливо. Класична вища освіта необхідна», — міркує Слава Угринюк. 

Переконалася в цьому й Христина Савчин під час роботи в редакції. 

«Коли на практику в редакцію сайту “Місто” приходять студенти, які навчаються на журналіста, вони вже мають базу, розуміють журналістські стандарти. Людині з вищою освітою в цій сфері легше почати працювати. Тож якщо ти хочеш далі розвиватися в спеціальності, потрібен диплом», — каже Христина Савчин.