Сьогодні в Університеті Короля Данила особливий гість - заслужений артист України, провідний актор Франківського драмтеатру, режисер, а з часу повномасштабного вторгнення росії в Україну - волонтер і засновник благодійного фонду.

Про власний професійний шлях, творчі пошуки, про те, як із політолога став театралом, як був обраний на роль Івана Довбуша, про те, чи вигорає, говорив сьогодні під час зустрічі зі студентами та викладачами УКД Олексій Гнатковський у рамках реалізації соціального проєкту «Відкриті зустрічі з успішними людьми».

Олексій зізнається, що не планував бути актором, проте й вищої освіти в Києві, куди вступив, також не хотів здобувати, йому не до вподоби столична метушня. Зрозумівши, що Київ не його місто, на запрошення друга пішов у театр.

Кастингу на роль Івана Довбуша у стрічці «Довбуш» не проходив. Якби ще була нагода знятись у фільмах, то хотів би зіграти таких історичних постатей: Іван Сірко, Устим Кармелюк, Святослав Хоробрий. Переконаний, що треба вчити історію і знати своїх героїв. Проте, якби обирав між кіно і театром, обрав би останнє, бо це завжди живе спілкування.

У театрі, до слова, працює вже 20 років, з часу повноліття.

На запитання про вигорання рекомендує не заходити в рутину. Любить те, що робить, інакше би цього не робив. Вважає, що мрії є рушієм усього, і переконаний, що вони здійснюються.

Спілкування Олексій завершив, продекламувавши монолог шекспірівського Гамлета в перекладі українською Андруховича.